Гліоз головного мозку на МРТ

Гліоз головного мозку на МРТ

У результаті МРТ мозку лікарі можуть виявити таке захворювання, як глиоз. Що ж це таке, які ознаки гліозу на томографії і як із цим жити – ми поговоримо у цій статті. Гліоз головного мозку є вторинним захворюванням, що з’являється через виникнення певних розладів на клітинному рівні ЦНС. Хвороба має хронічний характер. Про наслідки гліозу дивіться за посиланням https://studioleo.com.ua/?p=22201. Максимальним позитивним ефектом лікування вважатимуться стабілізацію стану без подальшого прогресування.

Клінічна картина появи гліозу

Людський мозок складається з наступних клітинних утворень: епендимальний шар, нейрони (нейроцит, нерв та його волокно, неврон), нейрогліальні клітини. Головними речовинами головного мозку є нейрони, що розповсюджують імпульси по всій нервовій системі. Нейронні процеси, включаючи загибель цих клітин, протікають малопомітно для людини. Досить важливу функцію виконують і нейроглії, які відповідають за метаболічні процеси, виконання секреторної, трофічної функції. Здоровий мозок містить гліальні клітини у великій кількості (близько 40% від загального мозку) за збереження всіх нейронів. Вони захищають мозок від можливих травм, клітинних ушкоджень та інфекцій. Якщо ж через захворювання або травми відбувається відмирання нейронів, їх місце займають глії. Процес заміни нейронів на нейрогліальні клітини (своєрідним клеєм мозку) називається гліозом головного мозку. Іншими словами, гліальні клітини реагують на пошкодження клітин ЦНС, що займає позицію відмерлих нейронів, і тим самим сприяють відновленню обмінних процесів в мозковій тканині. Вони не здатні здійснювати нейрорегуляторні функції, як це роблять нейрони, а тому такий перерозподіл клітин у головному мозку вважається патологічним станом.

Обмежені ділянки мозку, де сталося поразка нейронів, називаються осередками. Це своєрідні порожнечі наповнюються гліозними утвореннями. Розвиток хвороб клітинного генезу призводить до збільшення маси глії відносної кількості мозкової тканини. Ця проблема досить серйозна, але до певної стадії людина і лікарі взагалі можуть не помічати появи вогнищ. Якщо ж має місце підвищення вмісту гліозних тканин у головному мозку, можна говорити про прогресуючий характер хвороби. Клінічні тести, створені задля вивчення справжніх причин розвитку гліозних порушень, проводяться медиками регулярно. Є думка, що глиоз – це певний стан мозкових тканин, що виникає під впливом багатьох чинників, які мають суто спадковий характер. Останні дослідження у цій галузі виявили деяку залежність утворення ділянок ураження від віку хворого. Поодинокі осередки гліозу можуть формуватися в будь-якому віці, але переважно ці процеси відбуваються у людей похилого віку, тому висунуто припущення, що гліоз – це природний дегенеративний процес, що говорить про старіння мозкових клітин. Однак повністю патогенез цього явища не вивчений.

Гліоз головного мозку на МРТ

Різновидності гліозу

Класифікація гліозної тканини здійснюється з урахуванням концентрації ділянок ураження та форми вогнищ патології. Виділяють такі форми гліозів головного мозку:

  1. Аморфний тип. Відрізняється безладним розростанням вогнищ гліозу в головному мозку з переважанням клітинної структури.
  2. Волокнистий тип. Освіта має переважно волокнисту структуру.
  3. Периваскулярний глиоз. Характеризується концентрацією глії навколо склерозованих кровоносних судин. Однією з причин гліозу судинного можна назвати демієлінізуючі захворювання, наприклад – розсіяний склероз.
  4. Дифузний тип. Охарактеризовано відсутністю вогнищ ураження. Виникає у пацієнта у головному, чи спинному мозку. Причина – дифузні ураження нервової системи, наприклад, ішемічна хвороба.
  5. Субепендімальний вигляд. Характеризується зосередженням осередків гліозу в субепендемії.
  6. Крайовий гліоз. Характеризується концентрацією вогнищ ураження відразу під оболонкою.
  7. Осередковий вигляд. Області ушкодження нервових тканин чітко окреслені. Виникає через перебіг запального захворювання, що призвело до відмирання нейронів.
  8. Важливим параметром гліальних утворень є розмір. Чим більше область розростання освіти, що менш чітко вона локалізована, то сильніше можливі поразки нервової системи.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *